Творчий звіт вчителя української мови та літератури
Творчий звіт
вчителя
вищої категорії
Гавриловецького
НВК ім.Васільцова В.В. –
Героя
"Небесної сотні"
Кащук Надії Миколаївни
Я, Кащук Надія Миколаївна, вчитель Гавриловецького НВК
ім.Васільцова В.В. – Героя «Небесної сотні», працюю за фахом, освіта вища,
закінчила Тернопільський педагогічний інститут у 1990 році, педагогічний стаж
27 років.
Вивчення української мови та літератури на сучасному
етапі посідає важливе місце у процесі навчання, адже в останні роки перед
вчителями, як і перед суспільством,
стоїть важливе завдання – гуманізація навчального процесу. Піднести рідну мову
до рівня найпрестижнішої – це дороговказ моєї роботи. Тому намагаюся виховувати
перш за все повагу до мови, замилування нею і потребу привселюдно користуватися
українською. Навчання української мови, на мою думку, повинно закласти не
тільки міцний лінгвістичний грунт у школярів, а й виробити у них вміння
самостійно поповнювати й творчо застосовувати набуті знання у різних ситуаціях.
Національна доктрина розвитку освіти, входження
української освіти в Болонський процес спонукають до особистісно-зорієнтованого
навчання – навчання центром якого є дитина, її самоцінність, творчі здібності,
розвиваючи які, вчитель забезпечує шляхи реалізації особистісного потенціалу
кожного учня.
Зрозуміло, що успішне розв’язання словесником цієї
важливої проблеми залежить від багатьох чинників. Я намагаюся налагодити
контакти з учнями. У взаєморозуміння добра, краси, рівня знань ми намагаємося
працювати на кожному уроці. Важливо, щоб із стін школи вийшли не тільки
розумні, а й духовно багаті діти.
Головне завдання, яке я ставлю перед собою – це
прищеплення любові до рідного слова, до літературного надбання українського
народу, намагаюся прилучати учнів до національного мистецтва, до розуміння
взаємозв’язку літератури з музикою, живописом, історією, виховувати в учнів
інтерес до художнього слова. Досягти поставленої мети можна лише через особистісно – орієнтовані технології
виховання і навчання,оскільки навчання ,орієнтоване на середнього учня, засвоєння
і відтворення ним знань, умінь і навичок, вже не може задовольнити сучасні
потреби. Саме тому я обрала проблему «Інтерактивні форми і методи навчання» як невід’ємний елемент особистісно – зорієнтованого навчання. В
основі досвіду наступні принципи:
-
В центрі уваги –
особистість учня.
-
Учень і
вчитель - партнери у спільній
діяльності.
-
Працюємо за
парадигмою «учень – підручник – учитель»
-
Формую у дитини
стійкий інтерес до пізнання,бажання та
вміння самостійно навчатися.
Готуючись до уроків, користуюся новими методичними
посібниками, фаховими журналами «Дивослово» та «Вивчення української мови та
літератури в школі», Інтернет джерелами.
Нові навчальні програми вимагають нових підходів та
методів навчання. Під час організації навчально-виховного процесу використовую
різні методи, прийоми, форми розвитку творчих здібностей учнів.
Намагаюся залучити до роботи усіх учнів класу на кожному
уроці . На уроках літератури використовую наочність: портрети, додаткову
літературу, альбоми письменників, ілюстрації до творів, розвиваю творчі
здібності написанням різного типу творчих робіт, складання простого та
складного плану, порівняльної характеристики головних героїв, самостійно
складених невеличких поетичних рядків,
часто використовую тестову перевірку знань змісту твору.
На уроках мови використовую роздатковий матеріал у вигляді індивідуальних карток,
ілюстративний матеріал для написання твору – мініатюри за картиною, тести для самостійних
та контрольних робіт.
Поряд з традиційним уроками цільне місце посідають уроки
з інтерактивними методами навчання. Виходячи з того, що інтерактивні технології
надзвичайно цікаво сприймаються учнями, ми майже на кожному уроці
використовуємо 1-2 прийоми цієї технології. Спочатку найлегші, наприклад
«Робота в парах» і до найскладнішого «Диспути».
Уроки української мови намагаюся проводити цікаво, використовуючи
інтерактивні технології, екскурсії під час уроків з розвитку зв’язного
мовлення, комунікаційні та пунктуаційні практикуми, дослідження-моделювання,
трансформація речень, різного роду ігри,словникові диктанти.
Одним з найважливіших завдань вивчення рідної мови в школі є формування орфографічних
умінь і навичок. Учні мають навчитися знаходити в словах орфограми, правильно
писати слова. Лише вчитель,вивчивши учнів, їхні схильності, може підібрати
найефективніші форми і методи роботи з ними.
Орієнтуючись на завдання зовнішнього незалежного
оцінювання, на уроках української мови працюю над засвоєнням учнями
орфографічних правил, культурою мовлення. У своїй роботі практикую проведення
різних типів нестандартних уроків: урок-гра, урок-казка, урок-подорож.
У п’ятому класі, наприклад, доцільніше проводити уроки в
ігровій формі: «Я - актор»
- від особи головного героя розігрування дій,
розігрування діалогів. Важливо зацікавити дітей, дати можливість їм вільно
спілкуватися на задану тему. Перший раз
це були репліки, які учні повторювали за мною. Але через кілька уроків діти вільно спілкувалися між собою, жестикулювали,
створюючи відповідну міміку. Для виявлення індивідуальних особливостей часто практикую парну роботу біля дошки – це
стимулює на швидкість, винахідливість. Важливо, щоб учень, який швидко зробив
завдання не зазнався і не принижував слабшого, а слабший не обізлився, а намагався дотягнутися до сильнішого.
З точки зору виявлення творчих здібностей учнів, то краще
їх виявляти на уроках української
літератури та на уроках розвитку
зв’язного мовлення. Важливий елемент роботи
- це робота над текстом твору. У загадково – казковій і разом з тим
науковій формі підходжу до того, щоб діти вдумливо читали твори, а як результат роботи - складання власних тестів за змістом. Спочатку
дитячі тести були кострубаті, неточні, але згодом діти вдумливіше почали
працювати над створенням власних тестових запитань до змісту твору, вони стали
цікавіші. Та, на жаль, не всі учні
читають художні твори , тому, якщо учень
не читав текст, але слухав
відповіді товаришів, тоді у кінці
уроку може дещо розказати, навіть виконати деякі тестові
завдання.
Дуже цікавими для учнів є складання «Сенкану». Так, вивчаючи
повість В. Рутківського «На козацьких островах» учні склали його до образу
козаків. Наприклад: Козаки
Відважні,
хоробрі.
Воювали,працювали,танцювали.
Козацькому
роду нема переводу.
Захисники.
Часто використовую інтерактивний метод
«Гронування», а у підсумковій частині уроку метод «Мікрофон».
У шостому класі доцільніше використовується робота в
малих групах, оскільки клас з більшою кількість дітей. Дуже подобається дітям у
6 класі складати «Сенкани». Самостійно «Гронують» на основі прочитаного тексту,
а також доцільним є самостійне складання тестів за творами. Це допомагає
вдумливіше читати художній текст. Практикую літературні диктанти, інтерактивні
завдання «Так, ні», «Перевтілення». Розвиваю творчі здібності шляхом написання
домашніх творчих робіт. Діти намагаються писати як прозові так і поетичні
тексти. На уроках української літератури часто виконуємо як народні пісні так і
авторські, здійснюючи міжпредметні зв’язки з музичним мистецтвом,використовую
записи пісень на електронних носіях.
Інтерактивне навчання
- це діалогічне навчання , якому притаманна насамперед тісна взаємодія
учителя й учня. Однією з форм інтерактивного навчання є випереджувальні домашні завдання( вивчення
біографії письменника, прочитання твору,підготовка відповідей на заздалегідь
поставлені завдання). Саме у такому руслі
працюють учні 7 класу. Читаючи художній текст ,вони роблять закладки( на
це я наголошую перед початком роботи над змістом),де є описи природи,
портрета,інтер’єру тощо. Працюємо над складанням різних видів планів,створюємо
ілюстрації до творів.
У дев’ятому класі практикую випереджувальне навчання:
самостійно підготувати біографію
письменника, розподіливши її на певні етапи або на різні напрямки діяльності
автора. Учні детально повинні опрацювати матеріал, щоб відібрати необхідне для
свого повідомлення. Для цього пропоную певні джерела, даю свою додаткову літературу.
Також у 9 класі практикуємо вирішення
проблемних питань, шляхом диспуту. Диспут – це
широке публічне обґрунтування якогось спірного питання, воно розвиває
мислення, дає можливість відстоювати власні думки,поглиблює знання з
відповідної теми. Завдання даю заздалегідь,щоб учні підготувалися ,дібрали
цитати. Кожен може говорити щиро і
відверто. Наприклад, під час вивчення «Наталки Полтавки»
І.Котляревського, дітей цікавить питання шлюбу з розрахунку чи взаємного
кохання – це є предметом диспуту. У процесі дискусії виправляю помилки
,зазвичай мовні, бо літературна мова у процесі вільного спілкування «кульгає». Під
час вивчення поеми Т.Г.Шевченка «Катерина» використала інтерактивну вправу
«Дерево рішень», під час якої учні активно шукали шляхи вирішення проблем, які
довелось долати головній героїні.. Уроки
завершуємо інтерактивним прийомом
«Мікрофон».
Інтерактивні методи навчання готують молодь до життя, а не простого переказу
тексту,вони заставляють мислити,бути активним учасником навчального процесу.
Знайомлячи учнів з літературою рідного краю, стараюся
докладно розповісти про життєвий і творчий шлях, намагаюся забезпечити текстом
твору, який вивчаємо. У кабінеті зібрала невелику бібліотечку «Письменники Поділля».
Важче організувати і провести урок позакласного читання,
оскільки учні дуже мало читають додаткової художньої літератури. З метою
підвищення рівня читання у кабінеті зібрала бібліотечку художніх творів ,які
вивчаються за програмою, тісно співпрацюю з сільською бібліотекою. Щороку спільно
з бібліотекарем проводимо літературні читання , літературні вечори, на яких
інсценізуємо твори Шевченка.
Особливе місце посідають контрольні роботи. На кожен вид
контрольної роботи розробила індивідуальні картки з текстами та тестами.
Для перевірки вміння учнів спілкуватися продовжу хвилини усного діалогу на
задану тему. Під час уроку використовую наочні посібники: стенди кабінету,
індивідуальні картки, таблиці.
За 5 років роботи провела ряд позакласних заходів
спрямованих на національно-патріотичне виховання: «Дві зірки «Небесної стоні»»,
зустрічі з учасниками АТО, «День Соборності». Разом із своїми вихованцями брала активну
участь в усіх загальношкільних навчально-виховних заходах: «Новий рік», «8 Березня»,
«День осені», «Перший дзвоник», «День вчителя», «Останній дзвоник».
Щорічно проводжу тижні української мови та літератури,
Шевченківські дні. Разом з учнями та вчителями уже кілька років поспіль пишемо
Всеукраїнський радіо-диктант. Учні школи беруть активну участь у Всеукраїнських
конкурсах «Патріот», «Соняшник»; конкурсі імені П. Яцика, Т.Шевченка, шкільних
та районних олімпіадах. За останні 5 років, мої вихованці отримували призові
місця у районній олімпіаді. Так, у 2013-2014 н.р. 3 місце в районній олімпіаді
отримала Іванашко Ірина, у 2015-2016 – 2
місце Маляр Олена, 2016-2017 – 1 місце Маляр Олена, 2017-2018 – 2 місце Маляр
Олена, у 2016 – 2017 також отримала 2 місце Маляр Олена у конкурсі імені Петра
Яцика.
У 2014-2015 Гасанова Унбюль отримала диплом і сертифікат
у конкурсі дитячого читання «Найкращий читаче Кам’янеччини – 2014».
Як класний керівник працюю над згуртуванням класного та
батьківського колективу. Проводжу індивідуальні бесіди з батьками, батьківські
лекторії, класні батьківські збори.
Успіх вчителя залежить від бажання працювати, від
серйозності підготовки до уроку, від вміння працювати з дітьми, вміння
працювати над собою. Надалі буду працювати над :
-
вдосконаленням
мовної компетенції учнів;
-
виробленням
практичних навичок володіння культурою мовлення, дотриманням мовних норм, умінням
користуватися різного роду додатковою літературою;
-
розширенням кругозору
учнів шляхом читання художньої літератури;
-
розвитком творчих
здібностей учнів.
Комментарии
Отправить комментарий